Ми раді вітати Вас на нашому сайті. Тут Ви зможете дізнатись про основні соціально-економічні та суспільно-політичні події в житті району, ознайомитися з інформацією про діяльність районної державної адміністрації. Сподіваємось, що наш сайт стане для Вас корисним і цікавим!

З повагою, голова райдержадміністрації
Олег Пелих
  
Географія краю :: « Екологія і охорона довкілля »::

географічне розташування :: природні умови ::

Про діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища


18.11.2015
Щорічний Всеукраїнський конкурс «До чистих джерел»


Інформація про результати проведення у 2014 році в районі всеукраїнської акції «За чисте довкілля»


Дані про надходження і використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища по Сокальському району за 2013 рік


Використання коштів фонду навколишнього природного середовища за 1 квартал 2012 рік в розрізі місцевих рад по Сокальському районі


Інформація про результати проведення в районі всеукраїнської акції «За чисте довкілля»


Перелік природоохоронних програм


Дані про надходження і використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за січень-грудень 2011 року та недоїмка по платежах до нього


Про виконання Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР "Про відходи"


Інформація щодо стану зберігання непридатних до використання в сільському господарстві пестицидів


Забезпечення контейнерами для збору твердих побутових відходів населених пунктів


Про будівництво (реконструкцію) об’єктів та мереж водовідведення і водопостачання


Інформація про видалення аварійних і сухостійних дерев


Екологічна ситуація в Сокальському районі є однією з найважчих на Львівщині, що викликано, головно техногенним впливом на навколишнє середовище таких галузей промисловості, як вуглевидобувна, вуглезбагачувальна та хімічна. Велика частина земель району зайнята відходами вуглевидобутку (териконами), що потребує рекультивації земель, зокрема шляхом озеленення териконів.
     Головна водна артерія району - Буг - потребує значних екологічних заходів із очищення вод. Більша частина забруднень потрапляє до річки ще до території Сокальщини. Основними забрудниками Бугу в районі є підприємства вугледобувної та хімічної промисловості.
     Перед районом стоїть також гостра проблема створення нових сміттєзвалищ, захоронення та утилізації сміття та відходів підприємств.
     У природоохоронних цілях на території району створено заказник загальнодержавного значення “Волицький” площею 580 га, а також заказники місцевого значення “Великий ліс” і “Федорівка”. Крім цього, в Сокальському районі заповідано 3 пам’ятки природи та 5 заповідних урочищ.

Атмосферне повітря

    

Загальна характеристика ресурсу
     Одними з найбільших забруднювачів атмосферного повітря в межах Сокальського адміністративного району та Червоноградського промислового району є підприємства гірничої промисловості, що входять до складу державного підприємства “Львіввугілля”, центральна збагачувальна фабрика “Червоноградська”, підприємства комунальної сфери та кілька менших промислових та переробних підприємств.
     Згідно з формою статистичної звітності 2-ТП “Повітря”, загальна кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря підприємствами ДП “Львіввугілля” впродовж трьох останніх років коливається в межах 6,3-7,1 тисяч тон на рік, в тому числі за інградієнтами:

  • двоокис сірки - 3,9-4,1 тисяч тон;
  • двоокис азоту - 0,7-0,9 тисяч тон;
  • окис вуглецю - 1,0-1,2 тисяч тон;
  • тверді речовини - 0,7-0,9 тисяч тон;
    

     Одною з основних проблем забруднення атмосферного повітря Червоноградського гірничо-промислового району, а відтак Сокальського адміністративного району, є викиди сірчистого ангідриду, що є причиною опадів кислотних дощів.
     Значну частину в валових викидах шкідливих речовин в атмосферне повітря становлять тверді речовини: пил вугільний; зола; відходи видобутку вугілля. Під породними відвалами (териконами) зайнято площу в 265,9 гектарів землі і в них на цей час заскладовано 42,1 мільйона кубічних метрів породної маси, при цьому щорічна маса усуненої породи становить від 1,9 до 2,3 мільйона тон. Відсток перегорілої породи в загальній кількості видобутої за всі роки експлуатації гірничих підприємств складає від 25 до 30.
     В загальному об’ємі шкідливих викидів у повітря в межах регіону значна кількість припадає на пересувні джерела забруднення: автотранспорт, техніка сільськогосподарського призначення.
     Для контролю за токсичністю та димністю відпрацьованих газів автомобільного транспорту на території району діє десять контрольно-регулювальних пунктів, які оснащені газоаналізаторами та димомірами, що дозволяє значно зменшити викиди шкідливих речовин в повітря.
    
Проблеми ресурсу
    

  • Своєчасна зміна зношеного та морально застарілого пилегазоочисного обладнання на підприємствах вугільної промисловості, комунальних підприємствах та інших;
  • Своєчасне проведення ремонтно-профілактичних робіт чинного пилегазоочисного обладнання для забезпечення його ефективної експлуатації;
  • Експлуатація місць усунення твердих промислових відходів відповідно до чинного природоохоронного законодавства;
  • Забезпечення постійного контролю за токсичністю та димністю відпрацьованих газів автомобільного транспорту;

Водні ресурси

        

Значний негативний вплив на екологічний стан поверхневих вод району, а відповідно і на стан підземних вод, які використовуються для водопостачання населення, здійснюють підприємства гірничої промисловості, що входять до складу ДП “Львіввугілля”, хвостосховище ЦЗФ “Червоноградводоканал” і ДП “Каскад”.
     Гірничовидобувний комплекс, виробнича діяльність якого призвела до значних змін ландшафту регіону (просідання поверхні землі в місцях відпрацювання вугільних пластів становить 2-4 метри), охоплює такі екологічно-небезпечні об’єкти, як породні відвали (загальна площа яких 265,9 гектари і об’єм накопичених відходів 42,1 мільйона метрів кубічних), склади вугілля, ставки-накопичувачі, відстійники шахтних вод.
     Аналіз останніх трьох-п’яти років вказує на значне скорочення поступання побутових стоків на очисні споруди комунальних підприємств міст регіону. Об’єм очищення стічних вод в очисних спорудах КП “Червоноградводоканал” 2002 року склав 6,9 мільйонів кубічних метрів, що на 3,9 мільйонів менше порівнянно з 1998 роком, а в очисних спорудах ДП “Каскад” - 1,7 мільйона кубічних метрів, що на 0,7 мільйона менше порівняно з 2000 роком.
     Водночас потенційну загрозу навколишньому середовищу, а саме екологічному стану, становлять каналізаційні колектори та трубопроводи високомінералізованих шахтних вод, які, перебуваючи на території шахтних полів, зазнають негативного фізичного та хімічного впливу внаслідок деформації земної поверхні.

Основні забруднювачі ресурсу
    

  • Очисні споруди КП “Червоноградводоканал” - потужністю 48,5 тисяч кубічних метрів на добу;
  • Очисні споруди ДП “Каскад” - потужністю 29,5 тисяч кубічних метрів на добу;
  • Хвостосховище ЦЗФ “Червоноградська” - потужністю 4200 тисяч кубічних метрів;
  • Місця усунення твердих промислових відходів шахт ДП “Львіввугілля” - загальним плановим обсягом 62,1 мільйона кубічних метрів;
Проблеми ресурсу
    

  • Реконструкція очисних споруд КП “Червоноградводоканал” в місті Червоноград та селищі міського типу Гірник;
  • Будівництво нових очисних споруд в місті Соснівка;
  • Ремонт очисних споруд ДП “Каскад” в містах Сокаль та В.Мости;
  • Будівництво другої нитки каналізаційного колектора в місті В.Мости;
  • Проектування та будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд в містах Белз. Угнів та селищі міського типу Жвирка;
  • Проведення ремонту та часткової заміни фізично зношених трубопроводів високомінералізованих шахтних вод ДП “Львіввугілля”;
  • Озеленення та обвалування місць складування твердих промислових відходів та влаштування відстійників.

Земельні ресурси

        

Найбільш відчутної шкоди екологічному стану земельних ресурсів було завдано з початком розвитку гірничої та хімічної промисловості, а також проведенням міліоративних робіт, скерованих на осушення заболочених земель, остаточно ці заходи охопили третину загальної площі земель району, або 50 відсотків сільськогосподарських угідь.
     Наслідком діяльності гірничих підприємств стало значне просідання земної поверхні і відповідно затоплення та підтоплення населених пунктів, лісів, забруднення земель відходами вуглевидобутку та шахтними водами.
     На сьогодні просідання поверхні землі складає від 2,0 до 4,0 метрів, що призводить до виходу з ладу інженерних комунікацій комунальних підприємств, підтоплення населених пунктів.
     Другим, не менш важливим, негативним фактором погіршення екологічного стану земельних ресурсів є місця складування твердих промислових відходів (породних відвалів).
     Не останню роль в сучасному стані земельних ресурсів відіграло проведення практично суцільної міліорації земель, скерованої в основному на осушення, і тільки на незначному відсотку площ було передбачено заходи із двійного регулювання водно-повітряного режиму методом попереднього шлюзування. Все це призводить до практично щорічних пожеж на значних масивах торфяників, потужність яких становить майже 4,0 метра.
     У зв’язку із зменшенням розорювання сільськогосподарських угідь та збільшенням обсягів заліснення ерозійно-небезпечних ділянок, частково поліпшилась ситуація із змиванням ґрунтів. Серед основних агротехнічних протиерозійних заходів, що застосовують в районі, є: оранка впоперек схилів; смугове розміщення сільськогосподарських культур; щілювання ріллі, зябу, сінокосів, пасовищ; заліснення ярів, балок.

Відходи

    

Проблемним в регіоні залишається питання збору та утилізації твердих побутових відходів, яке гостро стоїть не тільки в містах району, а особливо в місті Червоноград, але й в сільських населених пунктах. На сьогодні попередні погодження вибору земельних ділянок під місця складування твердих побутових відходів отримали практично всі органи місцевого самоврядування. Розпочались роботи з будівництва полігону для складування та заводу з переробки твердих відходів для міст Червоноград, Соснівка та селища міського типу Гірник.

 

 


   

Корисні посилання



Плакати


Сокальський район

розташований на крайній півночі Львівської області, межуючи на півночі з Іваничівським та на північному сході з Горохівським районами Волинської обл., на сході з Радехівським, на південному сході з Кам'янко-Бузьким та на півдні з Жовківським районами Львівської області. На заході Сокальський район межує із Люблінським воєводством Республіки Польща.


Контакти: Сокальська РДА, 80000, м.Сокаль, вул.А.Шептицького, 26, тел.(03257) 720-10, E-mail: sokalrda@loda.gov.ua

Що цікавого в районі:

Не знаєте, що таке сучасна бібліотека? Тоді Вам до нас! Переконайтеся, що модернізовані книгозбірні надають цілу низку нових послуг, підлаштованих під потреби користувачів. дізнатися більше